Батьки та вчителі, які є християнами, повинні надихати своїх вихованців на любов до Христа і до Божої Матері. Якщо дитина ростиме, шануючи Господа й Богородицю, то її серце утвердиться в Бозі. І навіть коли вона, будучи вже дорослою, відійде від Церкви, то у своєму серці не заперечуватиме Христа - а цього може бути достатньо для її спасіння.

Релігійне виховання дітей повинне здійснюватися в атмосфері молитви й любові. Воно має будуватися на основі особистого прикладу батьків. Лише за таких умов дитина творитиме молитву серцем. Для неї це буде природна справа, яка не потребуватиме логічних доказів. А головне - дитина буде відчувати Божу присутність.

Із життя святих знаємо, що часто на їх долю мав вплив хтось із праведних. Так, наприклад, св. Нектарій завжди згадував, як стояла на молитві перед іконами його бабуся. Це ще раз переконує нас у тому, що в наверненні дітей до Бога приклад любові й молитви набагато ефективніший, ніж просто слова.

Наша праця як батьків і релігійних наставників - складна, в якійсь мірі, суперечлива. Адже, з одного боку, ніхто не може нав'язати любов до Бога іншій особі. Ми б і не хотіли, щоб було так; ми воліємо любити Бога вільно і бажаємо цього всьому людству. В той же час, наша молитва за улюблених дітей завдає нам безперервного внутрішнього болю. Легше говорити, ніж молитися.

Джерело: Писанка