radРадониця (від слова «радість» - адже свято Пасхи триває) - перше поминання покійних після Світлої Пасхальної седмиці. І цим ніби зобов'язує християн не сумувати і не ремствувати з приводу смерті близьких, а, навпаки, радіти їх народженню в інше життя - життя вічне. Перемога над смертю, здобута смертю і воскресінням Ісуса Христа, витісняє печаль про тимчасову розлуку з рідними, і тому ми, за словами митрополита Антонія Сурозького, «з вірою, надією і великодньою упевненістю стоїмо біля труни покійних».


За свідченням святителя Іоанна Златоуста (IV ст.), це свято відзначалося на християнських кладовищах вже в давнину. Найчастіше воно припадає на вівторок (якщо немає свята) Фоминої седмиці. Цей день Церква призначає для відвідин кладовища. Зазвичай після вечірнього богослужіння або після Літургії здійснюється повна панахида, особливість же цього поминання в тому, що до заупокійних піснеспівів приєднуються великодні. Потім віруючі відвідують кладовище - помолитися за померлих.
Звичай відвідувати кладовища в самий день Пасхи, поширений в даний час, суперечить древнім постановам Церкви: аж до дев'ятого дня після Пасхи поминання покійних ніколи не відбувається. Якщо людина вмирає на Великдень, то її хоронять за особливим великоднім чином. Великдень - час особливої і вийняткової радості, свято перемоги над смертю.
«Є чудовий приклад того, як поділяють з нами радість про Воскресіння Спасителя наші померлі. Одного разу один благочестивий старець Києво-Печерської лаври на Великдень пішов разом з дияконом покадити печери, де спочивали покійні. І тільки вигукнули вони: «Христос Воскрес, отці і братія!», як почувся у відповідь гучний вигук: «Воістину Воскрес!» (Архімандрит Кирило (Павлов).
Тому і на Радоницю покійні чекають від нас нашого радісного і щирого «Христос Воскрес!», і якщо з усією душею і розумом з ними саме так привітатися, то в серці обов'язково почуємо відповідь: «Воістину Воскрес!»

10 травня, після Літургії, о. Михаїл , о. Володимир  разом з віруючими  відслужили повну панахиду на Віньковецькому кладовищі, нагадуючи людям, що є традиції, а є закони поминання померлих, встановлені  Церквою.

m rad1

m rad1

m rad1