img001«Сьогодні дуже гостро постала потреба в щирій християнській молитві до Бога заради наших дітей та майбутнього України». Такими словами завершувалася інформація в оголошенні про захід, який став знаменним в житті Православної Віньковеччини.
25 червня 2016 року в День Преподобного Онуфрія Великого у Віньківцях відбувся Хресний хід зі святинями Свято-Воскресінського храму, а саме іконою святого преподобного Онуфрія Великого, Нерукотворного Спаса та іконою Пресвятої Богородиці «У скорботах і печалі Втіха». З благословення настоятеля Свято-Воскресінського храму благочинного Віньковецького району протоієрея Михаїла, Богослужіння проходило в соборності священиків Української Православної Церкви на чолі з отцем Михаїлом.

Довгоочікуване свято розпочалося із Божественної Літургії, яка була насичена різноманітними піснеспівами у виконанні хору Свято-Воскресінського храму, регентом якого є Віринея Михайлівна Федорчук. Невимовна атмосфера панувала у церкві: божественна благодать огортала душі, теплота і приязнь так і лились із серця кожного прихожанина, молитви, які лунали із вуст священиків, єднали людей із Господом. Проте, хто не бував у храмі, той ніколи не відчує оцей стан блаженства, стан єднання з Богом.
Після завершення Божественної Літургії розпочався Хресний хід. Готувалися до нього ще задовго до самого дійства: напередодні відбулася педрада вчителів духовно-просвітницького центру, які активно працювали над сценарієм свята, аналізували, дискутували, старалися, щоб цей день залишився у пам’яті кожного. Пізніше була скликана рада центру, головою якої є отець Михаїл. На раді вчителі, батьківський комітет, громада храму обговорювали, як найкраще об’єднати зусилля задля успішного проведення свята.
А суботній ранок привітав нас усіх яскравим сонечком, гарною погодою, додав сил та енергії. Усі активно включалися в процес підготовки – це були приємні клопоти. Діти у вишиванках з букетами квітів заповнили подвір’я церкви, вони були веселими, енергійними, а водночас і схвильованими. З Божою допомогою громада храму під турботливою опікою матушки Любові злагоджено підготувала захід. Об’єдналися всі: учні духовно-просвітницького центру «Держава», батьки, вчителі, прихожани. Вчителі
( О. Морозовська, А. Біла. Є. Матус) і батьківський комітет центру( М. Жук, М.Коваль, Н. Чернюк) організували батьків та учнів: разом з ними підготували кошики із пелюсточками та букети квітів, провели інструктаж та супроводжували дітей під час Хресного ходу. Матері приготували для діток святкові страви. Ресторан «Макс», кав’ярні: «Імперія», "Купідон", «SV» допомагали людям готувати страви, які своїми силами організували трапезу для дітей і дорослих. В. Білінська проводила фото-відео зйомку. Безпеку на дорозі під час Хресного ходу забезпечувала поліція, під керівництвом начальника міліції Віньковецького району А.О.Дуранкова, а медичний супровід – лікарі центральної районної лікарні.
На чолі колони йшли дітки молодшої групи недільної школи з кошечками і, неначе ангелятка, посипали дорогу трояндовими пелюстками. Перехожі, які спостерігали за ними, були зворушені до сліз. Усі зупинялися, захоплювалися побаченим, і було видно, що люди надзвичайно вражені. У їх очах горів вогник любові до Бога, вони усім серцем єдналися з нами і співпереживали це дійство. Чоловіки несли Хрест, образ Христа Спасителя, Хоругви, а ікони несли учні підліткової та старшої груп. Усі святині були прикрашені вінками з барвінку, що символізувало невмирущість любові як незаперечної істини. Діти несли букети, які покладали до Хреста, що біля школи, та до усіх пам’ятників. Під час Хресного ходу територією Віньковець звершувалися молебні за здоров’я, за мир, за злагоду в Україні. А також заупокійні літії за похованими на колишньому кладовищі християнами, за полеглими воїнами, які загинули за православну віру і за нашу державу під час усіх воїн минулого століття, за афганцями, за трагічно загиблими людьми під час Чорнобильської катастрофи, за християнами, які померли під час голодоморів. На площі люди звернулися з молитвою до Пресвятої Богородиці про заступництво. Біля пам’ятника жертвам АТО було здійснено заупокійну літію. Священики та миряни молилися за упокій душ загиблих на Майданах та на Сході України, воїнів і православних християн.
Під час Хресного ходу трепетала душа у кожного: у когось виднілась щира посмішка на обличчі, у когось виступали сльози на очах, у когось «бігали мурашки по шкірі», але байдужим не залишився ніхто. Можна було почути від людей: «Яка краса!», «Ой, як же гарно!», «А подивись, які дітки...» та багато інших теплих і приємних слів.
Атмосфера була надзвичайно душевною. Особисто я була глибоко зворушена , емоції переповнювали мене: хвилювання і радість, сум і скорбота - усе водночас.
Юна прихожанка храму Аліна Клаптюк ділилася враженнями: « В першу чергу , все було дуже добре організовано, кожний знав свою місію. Відчувалося, що це дійсно велике свято. Я таке бачила вперше».
Хресний хід завершився. На дорозі лежали трояндові пелюстки. По них їздили машини, ходили люди, хтось не помічав, навіть не здогадувався, чому вони там лежать, хтось обминав, хтось топтав навмисне. І мало хто розумів, що в кожній пелюсточці частинка християнської душі. Маленькі діти, священики, чоловіки, юнаки, дівчата, жінки – усі прихожани (серед яких були хворі люди, були й на милицях) не злякалися спеки, пересудів, наклепів, не злякалися, що їх назвуть ворогами України, взяли в руки Хрест і вирушили в дорогу заради примирення, смирення, злагоди і любові.
Приєднуйтеся в молитві до Бога! Коли бачите під ногами трояндові пелюсточки, не ставайте на людські душі.


Від імені прихожан Свято-Воскресенського храму
А. Біла

{loadposition onu}