Хроніка подій, що розгортаються навколо Всеукраїнського Хресного ходу за мир, сповнена провокацій проти цього дійства не тільки в ЗМІ, але і в реальності. За два тижні ходи на шляху паломників зустрічалася не одна група людей у балаклавах і з нашивками різних праворадикальних воєнізованих формувань. Всі вони спрямували свої зусилля на те, щоб перешкодити Хресній ході.

Цікаво, що найбільш активно противники Хресного ходу діють на східному його напрямку. Як не дивно, регіони, в яких останні кілька років відбувалися захоплення храмів УПЦ, були пройдені хрестоходцями взагалі без складнощів. У Тернопільській і Рівненській областях, де проходила Хресна хода, до дійства приєдналося найбільше людей за весь час. Отже, ідентифікувати тих, хто здійснював напади на Хресний хід, не складає особливих труднощів.

Переважно серед цих людей доводилося бачити представників таких організацій, як «Правий сектор», «Азов» і «ОУН». Примітно, що останнім узагалі завадили загони поліції, котрі навіть не дозволили радикалам розбити «наметові містечка» на шляху Хресного ходу.

Варто також звернути увагу на специфіку «акцій» радикалів. У всіх місцях, де вони з’являлися на шляху Хресної ходи, їх можна було перерахувати за хвилину-дві. Переважно, це були нечисельні групи по 20-30 осіб. Це свідчить про те, що більшість «патріотів» залишилися вдома — «воювати» з Православ’ям безпосередньо з дивана. Основна частина суспільства, до якої безрезультатно апелюють радикали, залишається байдужою до їхніх дій.

Між іншим, не можна виключати також і те, що серед тих, хто брав участь у протестах проти Всеукраїнського Хресного ходу за мир, є і такі, хто робив це за гроші. Для українських реалій це явище досить звичне, тим більше, що про це розповідають і свідки цих подій, які йдуть Ходою миру до Києва.

Хоча окремі чиновники вкупі з істеричними ЗМІ твердять про те, що від Хресного ходу щохвилини можна очікувати серйозних провокацій, існуюча ситуація свідчить, що агресивні дії виходять лише з боку так званих «патріотичних» сил. За весь час Хресного ходу жоден з учасників не давав навіть приводу підтвердити надію супротивників дійства. Не зафіксовані в процесії також і псковські десантники, яких так прагнуть побачити окремі «кликуші».
При цьому вимальовується інший аспект, що недавно помітив командир розвідки полку «Азов» — влада може навмисно допустити провокації проти Хресного ходу. Сказано дуже влучно — саме проти Хресного ходу, а не в його середовищі! Читаючи між рядків, з’являється думка про те, що влада, якщо і доведе до якихось серйозних провокацій проти Хресної ходи за мир, то зробить це виключно руками таких ось наївних і «патріотично» мотивованих хлопців.

Шкода тільки, що самі націоналісти не розуміють: у цих провокаціях вони грають роль чорноробочих. Ні, зовсім не для того щоб показати якусь картинку для російських або європейських ЗМІ. Все це схоже на злив націоналістичних організацій, які для сильних світу цього вже давно стали «кісткою в горлі».

Цих хлопців просто використовують, збираючи на них колосальні компромати для того, щоб приручити або посадити. І відбувається це не тільки в рамках Хресного ходу, а скрізь: на бурштинових копальнях у Рівненській області, в лісових масивах Закарпаття, в маєтках колишніх «регіоналів», що радикалам милостиво дозволили розграбувати.

Незважаючи на все це, хлопцям з «ОУН», «Правого сектора» і «Азова» потрібно задуматися щодо того, яку саме роль відіграють вони в подібних процесах, і чи не стануть провокації проти Всеукраїнської Хресної ходи за мир їх останнім актом на арені великої політики.