Успіння Пресвятої Богородиці

З Божим благословінням до науки

28 серпня православна церква відзначає останнє двунадесяте свято року – Успіння Пресвятої Богородиці, як кажуть у народі, Перша Пречиста. Воно належить до переліку дванадцяти найбільших свят церковного року, під час якого згадують упокоєння, воскресіння та прославлення Матері Божої.

Богородичне свято (Успіння Пресвятої Богородиці) є однією з найвагоміших сторінок святкового календаря українського народу. Возносячи молитви Господу, завжди зверталися і до Пріснодіви Марії — благодатної заступниці та охоронниці людей, Богородиці, яка стала об’єднуючим началом між Богом і родом людським.

Успіння – кінець земного життя Богородиці та переселення її в життя небесне. Після того як Ісус Христос вознісся на небо, Матір Божа лишилася під опікою апостола Івана Богослова. Незадовго до свого успіння Божа Матір прибула до Єрусалима. Свій час вона там присвячувала невтомним молитвам. Одного разу на Голгофі до неї з'явився архангел Гавриїл і провістив їй скоре переселення до життя небесного.

За звісткою архангела, успіння Богородиці мало статися о третій годині. Святі апостоли запалили безліч свічок і оточили урочисто прикрашену постіль, на якій лежала Мати Божа. Зненацька засяяло божественне світло і до людей зійшов сам Ісус Христос у супроводі янголів, архангелів та праведних душ. Побачивши сина, Матір Божа дуже зраділа і без жодних тілесних страждань віддала свою душу. Через три дні апостоли не знайшли в труні тіла Богородиці, а тільки її поховальні покривала. Це був доказ того, що Божа Мати справді вознеслася на небо.

28.08Як і зазвичай це величне свято у Свято-Воскресінському храмі розпочалося із Божественної літургії. Церква була переповнена людьми, особливо дітьми. Кожен мав змогу відпочити душею, послухати слова Божого, мелодійного співу церковного хору. Та це дійство не обмежилося лише службою. Адже це особлива дата, тому що в цей день в усіх православних церквах священики надають благословіння усім бажаючим дошкільнятам, школярам, студентам на початок навчання. І наша церква теж не стала виключенням. Після завершення богослужіння Отець Михаїл із Євангелією у руках, читаючи святе писання, благословляв усіх присутніх дітей, а опісля освячував свяченою водою, не шкодуючи ні каплі. Найбільше дісталося тим, хто стояв посередині храму, найближче до батюшки – остання вода полилась на них прямо із церковної чаші. Дитячий щасливий крик і сміх заполонив церкву, щирі посмішки виднілись на обличчях людей, деякі маленькі дітки трішки поналякувались, але батьки їх утішали. Проте усі були щасливі і задоволенні.

Продовженням свята стала наступна подія – прийняття учнів до Церковно-приходського центру «Держава». Учні читали вірші, розповідали чого вони навчилися за попередній рік і запросили нових учнів до себе у клас. Ці ще зовсім юні дітки заздалегідь готувалися, вчили віршики, ходили на репетиції, якнайкраще проявляли свою творчу особистість. Виступаючи перед такою великою кількістю людей, вони, як маленькі ангелочки, випромінювали світло, радість, цікавість, захоплення і гідно представили себе. Отець Михаїл, уважно вислухавши, благословив їх і побажав гарних успіхів у навчанні.

Задоволенні, з Божим Благословінням, з вірою у серці, йшли діти додому, усміхнені і щирі. А найбільше за них раділи їхні батьки, бабусі, дідусі. Вогник доброти жеврів у душах кожного.

Отож, бажаємо вам, дорогі школярі, студенти, гарного навчального року, нехай Господь дарує вам міцні знання, натхнення, сили, а найголовніше – здоров’я! Досягайте найбільших висот і здобувайте нові перемоги! Хай береже вас Бог!

28.08.1