З 28 листопада по 6 січня включно православною церквою встановлений Різдвяний піст. Дорогі брати та сестри, давайте разом поміркуємо та дамо відповідь на запитання «Чому нам так важко постити?».

По-перше, ми маємо слабку віру в Бога. Нам десятиліттями нав’язували думку, що людина цар природи, а отже, може жити й діяти не маючи розуму, що вже казати про Боже благословення. Тому ми не маємо потреби молитися. Помилково вважаємо себе ізольованими від свого Господа. На жаль одиниці відчувають духовний голод і це велика проблема. Бо саме піст і молитва мають велику силу зцілювати недуги, але все дається людині по її вірі.

По-друге, ми шануємо не Господа, а свій шлунок. Наїлися – і отримали задоволення. І не розуміємо, що світ змінюється матеріально, а людина – духовно. Колись давно їжі було не багато, а вишукані страви були великою рідкістю. Для нас, сучасників, дуже дивно, що в такі скрутні часи дітей народжувалося більше. З одної макітри їла вся сім’я, і дуже часто ще й однією ложкою, а скільки було старожилів! Тому що люди в міру споживали здорову органічну їжу, більше фізично працювали, більше рухалися і багато молилися. А значить вміли гармонійно поєднати і тіло, і душу, і дух. З розвитком цивілізації науковці створили синтетичну з хімічними домішками «їжу». Дуже багато делікатесів можна вживати дозовано і дуже рідко, а не як щоденну їжу. Дивним є навіть те, що їжу поділили на дитячу і дорослу. Колись дитячою їжею було материнське молоко, а все інше було на користь всім. Чому ми так багато викидаємо сміття? Тому, що багато сміття купуємо. Дорогі брати та сестри! Давайте відвикати від думки, що все, що корисно, то не смачно. Ми не тварини, що маємо їсти премікси. У нас не виросло чотири руки і чотири ноги, і ми не маємо три метри зросту, щоб споживати їжу відрами. Ми діти Божі і створені за образом Божим. Тож давайте їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.

По-третє, ми – ліниві. Ми лінуємося вірити, молитися, мислити, що вже казати про працю. Ми звикли до думки, що хтось має зробити за нас. Навіть Господь має за нас постити.

Дорогі брати та сестри, Господь за нас і молився і постив, і помер на Хресті. А ми продовжуємо Його розпинати своїми гріхами. Постити потрібно не стихійно, не перетворювати Богом даний час для очищення грішної душі на тортури. Господу не потрібні знесиленні постом тіла, які попадають по дорозі до храму. Будьмо благорозумними. Давайте навчимося постити правильно. Серед нас є літні люди, є хворі, є вагітні жінки, і матері, які годують немовлят. Правильно потрібно постити дітям, бо вони ростуть. Не лінуйтеся порадитися зі священиком, взяти в нього благословення на попущення посту в разі потреби. Порадьтеся з лікарем, якщо хворі. Пошукайте рецепти смачних пісних страв. Наперед запасіться корисними продуктами.

На жаль ми знаходимо тисячі причин, щоб не постити: овочі і фрукти дорогі, грошей завжди не вистачає, немає часу готувати, немає кому готувати – усі працюють, ніхто не хоче їсти пісне, бо воно не смачне… А коли не постимо і не молимося, попадаємо до лікарні, то мусимо знайти і час і гроші. Тоді розпинаємо Господа: «Боже, за що мені недуга?». І знову звинувачуємо весь світ: «Я такий хороший, а ви всі погані». А починати потрібно з себе.

Нехай береже вас Господь!