Ми живемо у цивілізованому світі, і нам здається, що розум, досягнення науки, культури і мистецтва є його окрасою. Ми часто думаємо, що нашою мудрістю підтримується життя на цій планеті. Насправді, Бог дає свою милість не заради мудреців, які мудрують, але не живуть за Законом Божим, а заради праведників.

Праведники, можливо не вміють красномовно говорити, але вони служать Богу постом і молитвою. Вони моляться за себе і за весь світ. І заради таких праведників існує людський рід і все, що Бог створив.

Нам варто поважати таких людей, ставитися до них з повагою і намагатися не заважати їм служити Богу. Якщо ми можемо надати їм якусь допомогу – то маємо це зробити.

Хто праведний або хто грішний – знає тільки Бог. Буває так, що людина себе смиренно приховує. Зовні вона звичайна, як всі, але в душі у неї присутній страх Божий. І якщо ми побачимо людину, яка йде до Бога, намагається служити Богу, навіть якщо вона буде нас чимось не задовольняти, – однаково нам потрібно ставитися до неї з повагою і не заважати на її шляху до Христа.

Нехай Господь допомагає нам, дорогі брати та сестри, бути подібними до праведників. Хоч ми і не можемо стати такими, як преподобний Онуфрій Великий, чи інші святі угодники, але повинні хоча б трішки заставляти себе терпіти і любити один одного – можливо, ми не вміємо це робити як слід, але як вміємо – так нехай і робимо.

Нам потрібно молитися один за одного і допомагати ближньому, а не кидати в нього каміння, коли той спотикається. Сьогодні спіткнувся він, а завтра – можу спіткнутися і я. І ніхто з тих, хто падає, не бажає, щоб його притискали до землі – він хоче, щоб йому подали руку допомоги. Тому ми повинні жаліти тих, які згрішили, і самі берегтися від гріха. Так ми унаслідуємо благодать, яка укріпляла всіх святих і допомагає людям стати жителями Неба.

Блаженніший Онуфрій,
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви