Апостоли Христові своїми проповідями, в яких допомагав їм Святий Дух, навертали до Христа багато язичників. Чимало зусиль доклав апостол Андрій Первозванний для цієї святої справи. Багато скорбот і бід він зазнав. Пам’ять про нього Православна Церква молитовно згадує 13 грудня.

Святий апостол проповідував у Святій Русі. Він встановив хрест на Київських горах, де у 1212 році споруджено дерев’яну церкву Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Апостол провістив майбутнє просвітництво Русі Христовою вірою. Сьогодні у Києві на початку Андріївського узвозу стоїть храм Святого Андрія Первозванного. Також стверджують, що в Успенському соборі Києво-Печерської лаври віками зберігався пояс апостола – його довжина була одиницею вимірювання для зодчих майже до XVII ст.

Проповідував Андрій Первозванний на берегах Чорного моря і в інших країнах. Прихильники язичництва переконували імператорів, що християни – вороги держави і всіх людей. Їх піддавали жорстоким гонінням, найстрашнішим, неймовірним тортурам. В місті Патри (сучасна Греція) язичники розіп’яли апостола Андрія на хресті.

На місці мученицької загибелі Андрія Первозванного залишались його мощі. В 357 році за наказом імператора Констанція ІІ вони були перенесені в Константинополь, у храм Святих Апостолів. Зараз у Патрах на тому місці, де він загинув, відкрите джерело, а поблизу височіє собор святого апостола Андрія.

Страждання і подвиг мученика Андрія Первозванного зміцнювали і поширювали віру Христову серед інших людей. Багато язичників, бачачи віру і подвиги апостола, і чудеса, які творилися при цьому, самі переконувалися в істинності Христової віри і приймали християнство. «Бо віра, – як казав святий Іоанн Златоуст, – це щит, а щит перший приймає ворожі удари і зберігає в цілості зброю… Віра – це щит, який охороняє тих, котрі вірять, не досліджуючи. Воюють у нас помисли – поставмо на перед віру. Бунтуюються в нас погані бажання – закличмо на допомогу віру і у важких обставинах, і в нещасті будемо шукати втіхи у вірі…»

Перші християни стояли за віру до крові. Вона, омита кров’ю мучеників, випалена розжареним залізом, дісталася нам задарма. Постараємося ж бути істинними християнами, щоб ніякий страх і марний сором не стали перепоною нам на шляху до Бога.