19 січня усі православні християни відзначають Богоявлення або Хрещення Господнє. Це свято символізує світло Боже, радість, духовне очищення. Тому й не дивно, що діти духовно-просвітницького центру «Держава», що у смт. Віньківці, теж були сповнені радості, адже протоієрей отець Михаїл, настоятель Свято-Воскресінського храму, організував для них чудову поїздку до міста Києва, щоб відвідати святині, провести екскурсії місцями слави і трішки розважитись.

З благословіння батюшки, 20 січня о 5 годині ранку 47 дітей під опікою вчителів: Є. А. Матус, А. С. Білої, Т. О. Довгенко, В. М. Федорчук та матушки Любові вирушили автобусом до Києва. В дорозі діти і спілкувалися, і співали, були у передчутті чуда. І воно таки сталося. Адже по прибутті усі пішли з візитом до Блаженнійшого Онуфрія Митрополита Київського і всієї України. Ми разом привітали його різдвяною колядою, а у відповідь отримали благословення і приємні слова вдячності. Здавалося б, людина такого високого рангу, а говорить так просто, щиро і від душі: «В ці дні ми святкували Різдво Христове, Святе Богоявління Господнє і я вас поздоровляю з цими святами, бажаю вам допомоги Божої, здоров’я, щоб ви любили й допомагали один одному. Тому, що життя – це така складна річ, у якому виживають ті, хто любить і поважає своїх ближніх. Ви наші

спадкоємці – хтось займе це місце, інший буде служити в храмі, ще хтось працюватиме на заводі. Але де б ми не знаходилися, ми завжди мусимо пам’ятати, що головне — це бути людьми. Людьми, які люблять Бога і поважають один одного». Його Блаженство подякував протоієрею Михаїлу за те, що він піклується про дітей, а вихователям висловив вдячність за те, що вони вибудовують майбутнє Церкви і України. «Нехай Бог дає вам силу і мудрість об’єднуватися навколо Христа, – зазначив він. – Бажаю усім вам здоров’я, доброго перебування у місті і особливо в нашій Лаврі, яка є серцем Православної Церкви і духовного життя». А на останок Блаженніший владика вручив усім святкові подарунки. Дитячій радості не було меж, їхні очі світилися, а душі були сповнені Божої благодаті. Ми не могли повірити у реальність того, що відбувається, бо не тільки учні, а й вчителі були надзвичайно вражені. «Ще вчора бачила Митрополита Онуфрія з екрану телевізора, а вже сьогодні стояла перед ним і відчувала особливу піднесеність.» – не стримує емоцій одна із учителів.

Тому, зі свого боку громада та настоятель Свято-Воскресінського храму, учні та педагоги духовно-просвітницького центру «Держава», що у смт. Віньківці Хмельницької обл., щиро дякують Його Блаженству, Блаженнійшому Онуфрію Митрополиту Киівському та всієї України за духовну, щиру, батьківську турботу, що була проявлена до дітей, які приїхали Христославити Новонародженого Господа. Хай Всемилостивий Господь завжди проявляє до Вас свою милість та любов, а Його благословіння хай буде з Вами в усі дні живота Вашого. Іс полла еті, деспота!

Після візиту нас радо пригостили трапезою у Київській духовній семінарії, за що їм теж щиро дякуємо. Потім, повні сил та енергії, діти вирушили на екскурсію територією Києво-Печерської Лаври, яку їм провели молоді семінаристи. Вони розповідали про історію створення церков, про засновників Феодосія та Антонія Печерських, показували інші святині, відвідали ближні печери. І особливе піднесення у нас викликала можливість прикластися до мощів святих, які там знаходяться. Цікавими були розповіді екскурсовода про життя та діяння печерських подвижників. Діти були вражені почутим, побаченим, особливо масштабами території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, кількістю храмів, і безперечно – красою архітектурних ансамблів. І кожен, перебуваючи у таких святих місцях, виніс для себе якусь частинку істини, трішки духовно зріс, зумів помолитися і попросити у Бога для себе, рідних та близьких здоров’я та миру для всіх на землі.

Наступним місцем, яке нас вразило до сліз, став Національний музей історії України у Другій світовій війні. Екскурсоводи провели нас образною «Дорогою війни», розповідали про події, про відомих людей, показувати різні експонати: бойову техніку, снаряди, трофеї, військовий одяг, ордена, різні документи та ін. Діти з особливою цікавістю та допитливістю усе розглядали, про все розпитували. Але найважче усім було стримувати свої емоції та сльози, коли ми перебували у Залі Пам’яті, де стіни завішані світлинами, із яких на нас великими очима дивились заплакані, голодні діти, замучені горем і злиднями матері, вдови, тисячі солдатів. Усіх їх ми пом’янули хвилиною мовчання. Екскурсоводи також не могли не згадати про події на сході нашої держави. Нам представили жовто-блакитний прапор, розписаний бійцями, які захищали Донецький аеропорт, та відеофрагмент, знятий із місця подій. І в такі хвилини замислюєшся, чому через 70 років після завершення Другої світової війни, ми знову переживаємо страшні події в нашій державі, наслідки яких жахливі та змушують тремтіти серце кожного. Але що би там не було, потрібно вірити у краще майбутнє, і – як звернувся до дітей екскурсовод – молитися і просити Бога про мир на землі.

Безліч вражень діти, особливо юнаки, отримали на виставці бойової техніки. Кожен мав змогу роздивитися танки, реактивні винищувачі, інші види озброєння, одночасно послухати розповіді, побувати у кабіні військово-транспортного літака Лі-2 та сфотографуватися біля тих чи інших експонатів, за що особливо дякуємо нашому фотографу Володимирові Гудованому, який також знімав усі найкращі моменти нашої мандрівки.

Ось так закінчився наш перший екскурсійний день. А ночували ми у Свято-Покровському жіночому монастирі, де нас радо прийняли. Учні були задоволені, вони змогли побачити та відчути на собі особливості монастирського життя. Ми вдячні монахиням за комфорт, приязнь, і за смачні вечерю та сніданок.

Наступний день був спрямований більше на розваги та відпочинок. Але спершу, вранці, нам провели коротку екскурсію монастирем, розповіли історію його створення, про його засновників, про діяльність у воєнні та післявоєнні часи. Також ми відвідали прекрасний собор св. Миколая Мирлікійського, який вражає своєю величчю, архітектурою та настінними розписами. Там діти мали змогу прикластися до мощів святих прп. Анастасії Київської та прп. ісп. Софії. І коли заходили у цей храм, то відразу відчували душевний спокій і Божу благодать.

Великою радістю в цей день для дітей стало відвідання дельфінарію. Усі отримали незабутні враження від перегляду яскравого шоу з дельфінам, морськими котиками та морським левом. Ці чудові тварини емоційно заспокоювали і водночас піднімали настрій, приголомшували своїми надзвичайними вміннями, і просто дарували щастя. Ми дивувалися, але кожен напевно розумів, що тільки з Божої волі, ці істоти послухалися людей і ми дійсно бачили «братів наших менших», які спільно зі своїми тренерами творили таку красу. З іншим різноманіттям Божого світу діти ознайомилися у Київському зоопарку.

Ось так промайнули чудові дні мандрівки славетним Києвом – столицею нашої країни. Втомлені, але щасливі, ми поверталися до рідних домівок. Їдучи в автобусі, тільки й чути було, як усі ділилися отриманими враженнями та емоціями від пережитих подій. Це були приємні, цікаві, захоплюючі моменти, які надовго залишилися у дитячих серцях.

А. С. Біла,
учитель духовно-просвітницького центру «Держава»