2 листопада у Свято-Воскресінському храмі було відслужено Вечірнє Богослужіння із читанням сімнадцятої кафізми, на якій отець Михаїл почитував імена покійних християн.

3 листопада Богослужіння продовжилося із 8 год. ранку - був прочитаний Заупокійний Акафіст та відслужена Панахида. Скільки горіло свічок! Навіть доносили столи для покладання хлібів. Усе, що люди принесли цього дня до храму, як жертву на спомин про покійних, буде роздано нужденним, хворим, дітям. Але головне – це щирі молитви, скорбота, сльози на очах. Головне, що ті християни, які прийшли цього дня до храму, не розірвали ланцюжок поколінь. Вони пам’ятають дідів, батьків, рідних, які їх ростили, яких вони любили за життя. Сьогодні люди також заявляють Богу про себе (бо ми не вічні на цій землі) і вчать своїх дітей звертатися у молитві до Господа.

Після Панахиди була відслужена Заупокійна Божественна Літургія.

 

 

Вище Літургії молитов немає. Будь-які молебні, навіть церковні Таїнства не можуть бути вищими Божественної Літургії, бо під час цієї служби сам Іісус Христос віддає Себе людям: “Приимите, ядите: сие есть Тело Мое” (Матф. 26; 26). Ні в одному Православному Таїнстві такого немає. Тільки під час Божественної Літургії Господь пропонує Себе. Для чого Він це робить? Щоб нам легше було на цій землі жити, щоб ми краще могли переносити життєві негаразди. І Він нам пропонує: ‘’Приимите и ядите”, - і нам буде легше. Більше того, Він ще пропонує Кров Свою: ‘’Пейте из нее все: сие есть Кровь Моя Нового Завета” (Матф. 26; 27-28). Господь робить це для того, щоб ми з вами стали сильнішими. Коли людину мучить спрага під час спеки, вона випиває воду і їй стає легше, вона почувається бадьорою. Так само і Господь - не тільки Тіло дає нам, а й дає Свою Кров. Якщо хочете, щоб вам легше було жити серед зла, легше переносити нестачу любові серед людей, легше було витримувати наклепи, гоніння, духовну засуху сучасного суспільства -“пейте из нее все” і втамовуйте свою духовну спрагу.

А сьогодні була відслужена Заупокійна Божественна Літургія. Під час цього величного Богослужіння самі Ангели у вівтарі почитували імена покійних. Тому ми маємо велику надію, що ці слова: ''Приимите, ядите: сие Тело Мое. Пейте из нее вси: сие есть Кровь Моя Нового Завета” почули ті, кого ми сьогодні поминали, що вони сопричастилися разом з нами і отримали те, чого ми просили: “ Упокой, Господи, души усопших рабов Божиих.” Усіх, кого ми сьогодні помянули перед Богом, а Господь має вирішувати, що буде із ними далі. А нам із вами потрібно продовжувати молитися і вірити в те, що наші молитви Господь чує. І наші рідні, близькі й ми з вами через молитви, доброту, милосердя, через покаяння та всепрощення також дійдемо до Царства Небесного.