“…любя друг друга, надо терпеть друга друга и оставлять, прощать другим их погрешности против нас, чтобы и Отец наш небесный простил нам согрешения наши [Мф. 6, 14].”

10 березня у Свято- Воскресінському храмі настоятель отець Михаїл служив Божественну Літургію. І ми, прихожани, сердечно дякуємо Богу за те, що Він кожної миті береже нас від лиха, за те що ми зібралися у рідному храмі на молитву, за те, що знову і знову зустрічаємося із дорогими нашому серцю людьми. Можливо, комусь важко довго молитися у храмі Божому, але є люди, які щиро вірять у Бога, які усвідомлюють, що бути присутнім на Тайній Вечері поряд із Господом – це велика милість Божа, які пропускають крізь душу кожну настанову батюшки Михаїла, кожну ноточку, кожну молитву і, відчуваючи благодать Божу, черпають під час богослужіння силу жити у світі, любити і прощати. Черпають світло, добро, спокій і мирно живуть у повсякденному житті від Літургії до Літургії. Дійсно, напедодні Великого посту, богослужіння тривало довше звичайного, бо ми просили прощення у всіх. Просили Бога простити нам наші гріхи, просили прощення один у одного. Бо ми хочемо залишатися людьми, бути істинними православними християнами на землі і з Богом у вічності.

 

 

Ніколи людина так близько не наслідує Господа, як тоді, коли прощає. Святий праведний Іоанн Кронштадтський говорить: “Ближний - равноправное мне существо, тот же человек, что я, тот же образ Божий; и как он то же, что я, то и любить его надо мне, как я сам себя люблю. Возлюбити искренняго твоего яко сам себе [Мф. 22, 39], - надо наблюдать его, как свою плоть и кровь: обращаться с любовью, кротко, ласково, прощая погрешности его, как себе охотно прощаю, как сам жажду от других прощения или снисхождения моим немощам, т.е. чтобы и не замечали их, как бы их не было, или заметили ласково, кротко, любезно, доброжелательно.”

Дорогі брати та сестри, ми маємо навчитися прощати ближнього, бо й самі не без гріха. І вміємо навчитися просити прощення, якщо когось скривдили. Земне життя – це школа любові. Ми маємо навчитися любити ближнього чистою християнською любов’ю, і навчитися усім серцем своїм любити Бога, щоб Господь простив нас і показав дорогу до Царства небесного.